4 роки мужності танезламності ....
Чотири роки — це не просто дата,
Це — тисячі історій та імен.
Це — матері, що змучились чекати…
І безліч над портретами знамен.
Це темні ночі, втомлені світанки,
Коли «тривоги» ріжуть небеса.
Це - вічний страх, загублені серпанки,
Весни пʼянкої вкрадена краса.
Чотири роки відчаю і болю,
Незламності, що дихає в крові.
Це попри ненависть лишитися собою,
І це - моя країна у вогні.
Це - воїни, яких уже немає,
Це - крик душі, що лине у світи.
І серце, що навіки памʼятає…
І віра, що нас змушує іти.
Чотири роки - це не тільки втрати,
Не тільки біль, що серце розтина.
Це — мужність, що навчила воювати,
І сила та, що з попелу зросла.
Це - люди, що тримаються завзято,
Надія, що веде із темноти…
Чотири роки… Боже, як багато…
Хоч ми втомилися… та мусимо іти.
Чотири роки - це не просто дата
Це тисячі історій та імен…
Це ми, що вміємо боротись і стояти
Під безліччю приспущених знамен.
